Критичне мислення

Прийоми критичного мислення

Прийом критичного мислення «Плакат думок»

Цей прийом полюбився вчителям найбільше. Напевне, секрет у тому, що його потрібно виконувати у повній тиші. Уявіть собі, клас навчається, мислить, робить висновки та відшукує істину у повній тиші. Адже остання, разом з письмом, є інструментом для сповільнення мислення, у свою чергу це можливість зосередитись на проблемному питанні та знайти на нього відповіді, з урахуванням думки іншого учня. Школярі можуть зосередитись на точках зору інших. Потрібно об’єднати учнів у пари чи групи (3-4). Гарний різновид вправи для інтровертів, тих, хто не любить публічно виступати чи краще сприймає інформацію візуально.

Обладнання: ватман чи аркуші А4, кольорові ручки чи фломастери.

 

Вправа з критичного мислення «Барометр»: висловись у суперечливому питанні

Ефективна вправа ведення дискусії. Діти демонструють свою позицію не тільки словесно. Особливість цього прийому полягає в тому, що клас має вишикувались біля умовних позначок, які відповідають їх позиції стосовно певного проблемного питання. Під час обговорення учні можуть змінювати свою точку зору, відповідно і розміщення. Думкам властиво коливатися, як і стрілці барометру. Також наводяться варіанти виконання вправи, тому для кожного класу можна підібрати адаптований варіант.

Обладнання: нічого специфічного, ручка та папір для фіксування висновків за результатами обговорення.

Метод критичного мислення «Думай, збирайся, ділись»

Класичний інструмент для побудови ефективної дискусії та для взаємодії між однокласниками. Діти навчаться думати, перш ніж говорити, оформлювати думки у письмовому форматі, вести конструктивний діалог, брати до уваги чужі думки та корегувати власні висновки на основі цього, виступати перед публікою, виголошуючи командне рішення.

Обладнання: аркуші для записів та ручки.

Метод для критичного аналізу інформації Fishbone

Дослівно Fishbone перекладається як «Риб’яча кістка» або «Скелет риби». І дійсно, в основі методики схематична діаграма у формі риб’ячого скелету. Така нестандартна та водночас проста схема дозволяє провести швидкий та точний аналіз певної проблеми, виявивши її причини та наслідки. А потім потрібно лише зробити правильні висновки. Використання схеми Fishbone дає можливість розвивати критичне мислення, організувати роботу учнів в парах та групах, візуалізувати причинно-наслідковий зв’язок, розподіляти етапи роботи по рівню значущості.

Обладнання: папір та ручки, можна використати шаблони у вигляді скелету риби.

Прийом критичного мислення «Лицарі Круглого столу»

Використовуючи цей формат, учні можуть розкрити власні погляди, зробивши висновки з групової бесіди. Результат використання такого методу – розширення світолгляду шляхом аналізу різних думок. Додатково діти вчитимуться командній роботі. Учні мають усвідомити, як відсутність діалогу, однобокий погляд на проблему можуть обмежити цілісність сприйняття ситуації. Слухаючи ідеї інших, школярі розширюють межі сприйняття світу, в якому вони живуть.

Обладнання: ручка та папір. Зауважимо, що вправа вимагає особливої організації робочого простору.

Вправа «Акваріум»: для критичного мислення та вміння вести дискусію

Вправа допоможе навчити робити висновки з урахуванням точки зору співрозмовників, покаже, як переосмислити власні думки після отримання нової інформації. Ця стратегія особливо корисна, коли потрібно залучити до бесіди увесь клас та важливо налагодити продуктивну комунікацію серед школярів. Вправа може стати опорною точкою, підготовчим етапом виконання більш складного завдання. У статті вказані і варіанти виконання вправи.

Обладнання: папір та ручки. Ця вправа вимагає особливої організації робочого простору кабінету.

Прийом критичного мислення «ЗаХіД»

Прийом критичного мислення «ЗаХіД» можна адаптувати до індивідуальної, парної чи колективної роботи. Це візуальний упорядник, який допоможе учням організувати інформацію до, у процесі та після вивчення конкретної теми. Такий підхід використовується на початку тематичного блоку, для активації набутих раніше знань та для контролю засвоєння матеріалу. Учні мають відповідсти на питання: що я Знаю по тему, що Хочу дізнатись та що Дізнався.

Обладнання: таблиці для заповнення (у статті міститься шаблон для друку).

Прийом критичного мислення «Прогулянка галереєю»

Виконання такої вправи вимагає цілковитого переосмислення структури уроку, будьте готові провести його в іншому форматі. У процесі цієї «прогулянки» учні ходять класом та розглядають тексти чи зображення, розміщені на стінах кабінету. Вправа навчить системно аналізувати інформацію, співпрацювати, переосмислювати висновки інших. Якщо ви хочете, аби школярі вивчили історичні документи, тексти різного змісту, зібрали цитати, проаналізували зображення, вказавши їх характеристики, то зверніться до цього прийому. Вправа чудово відповідає вимогам візуального та кінестетичного стилю навчання.

Обладнання: аркуші для записів, матеріали для вивчення (експонати).

Вправа «Мозаїка» для критичного осмислення та аналізу інформації

Прийом зробить з групи учнів справжніх експертів у певній темі, що дозволить згодом поділитися набутими знаннями з однокласниками. Такий підхід допоможе школярам зрозуміти та запам’ятати інформацію, в той час, коли вони розвивають свої навички співпраці. Оскільки учні будуть знати, що несуть відповідальність за отримання знань однокласниками, варто очікувати, що вони відчують більшу відповідальність та потребу у ефективній роботі.

Обладнання: аркуші та ручки для занотовування.

Прийом критичного мислення «Читацький театр»

Це один з найскладніших прийомів критичного мислення з тих, що зазнечені у статті. Передбачається, що учні зможуть переосмислити ситуацію, певний історичний чи літературний сценарій, зігравши його перед класом. На відміну від типової інсценізації п’єси, ця вправа вимагає розігрування міні-вистави у довільному форматі. На основі поданого матеріалу демонструється конфлікт, розкривається тема чи передається певне повідомлення. Учні самі обирають, на чому зробити акценти. Такий тип роботи доцільно використовувати у процесі вивчення нової теми, на позакласних заходах та тематичних зустрічах, присвячених певним подіям.

Обладнання: роздаткові матеріали з текстами, фрагментами документів. У статті є зразок використання цієї вправи.

Що таке критичне мислення

Що таке критичне мислення

Критичне мислення — це, перш за все, про прийняття рішень. А за один день ми приймаємо їх десятки і, навіть, сотні. Найкращий спосіб навчити критичному мисленню  — це привчити задавати багато питань і самостійно шукати на них відповіді. Запитання стимулюють критичне мислення. Відповідаючи на запитання, учні аналізують й інтерпретують інформацію, аналізують ідеї, будують гіпотези, відстоюють свою точку зору. Запитання є засобом стимулювання різних видів мислення на різних рівнях складності.

Критичне мислення зараз є модним трендом в освіті. Про те, що його розвиток має бути одним з наскрізних завдань навчально-виховного процесу, йдеться у Концепції нової української школи. Але критичне мислення — це складне й багаторівневе явище, про що свідчить різноманітність думок щодо визначення цього поняття. І в ХХІ столітті, коли ми маємо необмежений доступ до інформації, постійно зіштовхуємося з фейками і, до того ж, вже декілька років живемо в стані інформаційної війни, навичка критичного мислення є необхідною.

Навіщо це потрібно дітям

Для учнів головне завдання — здобувати знання і навички, формувати власне ставлення до теми. Для цього, разом з вчителем, на уроках вони порівнюють свої очікування з тим, що реально отримують; ставлять запитання; експериментують; застосовують вивчений матеріал на практиці; аналізують отриманий досвід; переосмислюють свої очікування; роблять висновки щодо вивченого матеріалу; переносять зміст вивченого на власний досвід; відпрацьовують стратегії мислення. Отже, коли учень сприймає нову інформацію в процесі читання, перегляду фільму або прослуховування лекцій, завдяки вмінню мислити критично він навчається відслідковувати власне розуміння нового матеріалу та помічати прогалини в матеріалі.

Індивідуальний пошук інформації та обмін ідеями в групах є обов’язковими елементами розвитку критичного мислення в школярів. Але важливо, щоб пошук передував процесу обміну думками чи обговоренню. Тому під час уроку варто використовувати такі методи, як читання в парах, читання з визначенням опорних слів, читання з маркуванням, “тонкі” і “товсті” запитання тощо. Всі ці методи й дозволять учням вчитися мислити критично.

Етапи вирішення проблеми через критичним мисленням

Щоб вирішити проблему за критичним мисленням потрібно діяти за таким алгоритмом: 

1.  розуміння проблеми;

2. пошук достовірної інформації (мінімум 3 джерела);

3. аналіз інформації;

4. оцінка існуючих варіантів і вибір кращого;

5. формування та обґрунтування власних поглядів;

6.  прийняття рішення і дія.

У випадку зміни даних, потрібно повернутися до 2-го етапу і повторити процес.

Методика Блума

Варто розуміти те, що одного разу зрозумів американський психолог Бенджамін Блум, який створив таксономію навчальних результатів. Блум розклав процес думання на мисленнєві операції і  визначив, що є мисленнєві операції низького рівня (знання, розуміння та застосування) і високого (аналіз, синтез, оцінка).

Бенджамін Блум встановив також, що між рівнями мислення і відповідями на запитання, які ми ставимо, існує прямий зв’язок. Більше того, самі запитання утворюють ієрархію цілком відповідну таксономії мислення. Питання на запам’ятовування відносяться до найнижчого рівня. Питання на оцінку або судження розглядаються як високий рівень мислення.

Насправді, всі запитання важливі й усі вони приводять до різних видів мислення. Ієрархічна таксономія має на увазі, що кожен навик більш високого рівня базується на попередніх йому навичках. Розуміння вимагає знання, застосування вимагає розуміння і знання і так далі. Використання на уроках запитань високого рівня – на аналіз, синтез, оцінку – дозволить вчителеві ефективно розвивати критичне мислення учнів. Уміння вчителя формулювати такі запитання є обов’язковою умовою вирішення цієї проблеми. З іншого боку, він має навчити також учнів формулювати запитання різного рівня у процесі дослідження того чи іншого джерела знань.